Чого Умань? Ну є, є особисті причини, але вони другорядні. На першому місці те, що ми передовсім маємо подякувати всім згаданим раніше персонам за науку, а далі взятись (тепер вже в Умані) за цю нашу справу в рамках іншого методу. Якого? Зараз розкажу.
Але спочатку...
1. Знайомство
Так, що собою уявляє Умань з точки зору наших питань? А не забагато закладів? У Хмільнику та Немирові було легше працювати. Ну, ми їх трошки відсепаруємо. Там, де нема Фейсбук-сторінки чи групи, хіба з ними можна говорити? Ці заклади поки що "поза зоною". Ну нехай там і лишаються, а ми спробуємо працювати з просунутими, сучасними колективами. Принаймні в цьому відношенні. Вийшло вісім гімназій і п'ять ліцеїв (13?!). Ось вони далі представлені саме в тих аспектах, що ми цікавимось і з тими людьми, що можуть, як видається. скласти робочу групу (про це далі):
Г7. №12. Сайт: 1, 2. ФБ: 1, 2. Світлана Надєїна. Лариса Котляренко. Оксана Шарпановська. Вікторія Івченко.
2. Робоча група
Отже, починаємо не з посадових осіб (як в Немирові), а з ентузіастів. Шкільної газети. Є такі в Умані? Ну мають же бути, то пошукаємо - і то для початку в кожному закладі освіти окремо. І потім як запрошені кандидати погодяться, то сформуємо з них локальні робочі групи (як підрозділи загальної чи спільної міської). Фундаментально і щиро поговоримо про нашу справу, порадимось, може повчимось з тих чи інших технічних питань, переглянемо досвід лідерів, а тоді вже разом сформуємо програму подальших дій. Що тут далі пропонується у першому початковому варіанті. А почнем, звісно, з вивчення згаданого вже раніше досвіду Хмільнику і Немирова, проаналізуємо і зробимо висновки. Персонально чи індивідуально - кожен член робочої групи. Ми ж готуємось робити газету, то треба починати вчитись писати статті. Аналітичні, згодні? І цікаві - що учням, що батькам, що педагогам. Ну так же вимагає НУШ: колектив має бути єдиний в трьох частинах, а відтак газета має бути цікава всім. Чи це можливо?
3. Керівник першого рівня
Тепер маємо знайти собі підтримку справі шкільної газети з боку керівника закладу. Поговорити, уявити собі, що це буде, як воно буде працювати, що дасть колективу. Ну і запустити в роботу? Як буде підтримка. А як не буде, то цей заклад залишиться без газети. А проект рушить далі. І то поки не запустимо принаймні три газети. У трьох закладах. І тоді, може, постане питання про газету міську. На підставі місцевого досвіду. Ну принаймні одну ж газету ми запустимо? Побачимо, згадаймо тут вже досвід Хмільника і Немирова.
4. Керівник другого рівня
І вже тепер, може, як буде треба, звернемось ще вище. А може і не буде треба? Може й так. Як з директором закладу всі питання повирішуємо, газету (а може і не одну) запустимо, то тоді вже можна буде говорити про те, чи щось подібне треба запускати на рівні міста? За підтримки якоїсь міської посадової особи. А може не посадової, а просто відомої чи авторитетної. Може вона сама з'явиться в полі зору? Без доручень з боку керівництва. Чому ні, може й так. Отже, з чого починати ясно, а як воно буде рухатись далі - побачимо.
10.6.26 Переглядів: 12
Немає коментарів:
Дописати коментар
Не вагайтесь, пишіть, це важливо і потрібно для поступу, вирішення наших спільних проблем.