Все дуже просто (написав я в 2021 році).
По-перше, хочеться показати людям все те, що створили юні митці в рамках конкурсу "Пролісок - 21". Це майже дві сотні робіт, не можна їх тримати десь в архівах, вони мають працювати. Тому потрібен цей блог чи сайт, щось потужніше за сторінку чи групу Фейсбук. Не кажучи вже про поодинокі публікації в місцевій пресі.
По-друге, Пролісок-2022 має ж бути більш досконалим? От про це треба ще поговорити. Підводячи підсумки роботи в 21 році. Бо нема жодних сумнівів в тому, що справа дуже корисна і цікава, то треба розвивати, щоб не згасла.
Робочі майданчики: Освіта, Освітяни, Гуманітарії, Природничники. Перелік відкритий, як хто знає по районах і ОТГ відповідні форуми - кажіть, допишемо.
Це як взагалі. Як ідея. Але треба ще поглянути про Організацію - конкурсу і цього сайту.
---
Аж ось настали нові часи і з'явилась тема БДЮТ.
А вже в 2023 році ОІППО вирішив, що в нього щось вкрали. Ну...
Втім, дійсно, час минув і варто поставити питання більш узагальнено, не тільки про окремий конкурс, чи й різні конкурси, що можуть бути, а про шкільні газети як такі. Що мають бути в кожній школі, згодні?
Порадимось з Тарасом Кремінем, Глебом Головченком, Анатолієм Чубаченком та Артемом Ващиленко. Так, обов'язково з Максимом і Галиною Запорожченко.
По-перше, звісно, попросимо сказати про важливість такої справи як шкільна газета, її окремі складові, поради шкільним редакціям, ми такі побажання та настанови поставимо тут у якості дороговказів.
По-друге, було б чудово, аби згадані колеги взяли участь і у подальшій роботі, може у якості авторів, як їм це зручно, а може порекомендувавши активістів громадських організацій, може юних журналістів, що цікавляться цією роботою.
Нарешті, для Галини Берегової пропозиція приєднатись до редакції і перевести її в статус не Миколаївської, а Таврійської. А? Це ж було б круто, правильно?
Ну от, такі ідеї. Тепер ходімо їх обговорювати. Для початку у вузькому колі згаданих колег, ну а потім вже і широко.
У вузькому колі не вдалось - хтось не схотів розмовляти (може й не побачив того запрошення), хтось зайшов, подививсь на склад учасників наради і вийшов, а ті, хто були, нічого не сказали. Не заперечили - це добре, але і не підтримали, що не надихає, звісно, але це той самий стакан, що наполовину пустий. Чи повний?
Немає коментарів:
Дописати коментар