Пошта

О, пошта є, без сумніву, великим надбанням людства.

Чого згадали про пошту? Зараз побачимо.

1. Філософія

Людство, комунікація, пошта - телефон - Інтернет - ви і самі знаєте про те, яку роль відіграла пошта в розвитку цивілізації і як її витіснив Інтернет. Зокрема, Фейсбук. Де спілкування мало того, що зручне і безоплатне (ну майже), так ще і миттєве. І публічне. Але інколи треба повернутись і до пошти...

2. Практика

Дійсно, як у шкіл-лауреатів (ні, це неправильно, треба "школи лауреатів", там де навчаються лауреати) нема Фейсбуку, то що робити? Писати на пошту. Так і зробимо.

Звісно, є побоювання, що результат буде на надто успішний, але ж не можна не скористатись можливістю.

---

Ні, ніхто ту пошту не читає, а як читає, то не відповідає. Але треба ж було пересвідчитись. І тепер вже рухатись далі, до тих шкіл, а також персоналій, що нам доступні для спілкування в більш сучасному форматі. 

Харків, Монастирець, Суми, Франківськ, Дніпро - це школи. А пані Інна і пан Олександр - це, звісно, люди, що вони, як видається, в питанні можуть бути зацікавлені.

Тепер про Згадки, Огляди, Залишені відгуки і Спільноту. Зайдіть, будь ласка, сюди і порівняйте з тими сторінками, що ми щойно відвідали у пошуках контакту з лауреатами.

А потім майнула мені думка, що, може, школа сторінки не має, а директор у Фейсбуці є? Ну, малоймовірно, але ж я не перевіряв. Треба надолужити. 

Перевірив, нема. Ну, почекаємо тепер, може зі сторінок щось прийде?

Аж ось сюрприз: у Олександра Жолобецького крім акаунта є ще і сторінка. Написав, а воно зникло, нема розділу Спільнота, не можна на сторінку писати. Ну і Відгуків чи Оглядів - зворотнього зв'язку з відвідувачем сторінки нема.

Ну а далі діло не пішло, то постала необхідність в тому, щоб міняти щось у підходах