О, ні, йдеться не про мілітарний підрозділ - про журналістику. Але зараз все поясню. Почнемо з символіки:
1. Історія
Так, спочатку розповім про події вже минулі. Ні, не про ХІХ сторіччя на Харківщині - набагато ближчі. Про те, як я запускав Фейсбук-групу, присвячену учнівській журналістиці. Так, як хто не був, то будь ласка - додавайтесь. Отже, коли запускав, то питання про теоретичну базу чи засоби дистанційного навчання журналістиці (чи самоосвіти) не стояло. Один запит Гуглю - і будь ласка. Дві чудових книжки. Один підручник, це для тих, хто хоче фундаментально освоїти це питання, а інший скромніший, компактний, для тих, хто хоче просто познайомитись з питанням. А в подальшому навкруг такої теоретичної бази чи на такій основі я спробував збудувати щось на кшталт дистанційних навчальних технологій. От перша, а от і друга. Чи це працює? Ну, може хтось і користується цими пропонованими засобами навчання, але мені про це не відомо. І це ж прикро, бо, як видається, не читаючи, не навчаючись, наші заклади освіти так до своїх власних газет ніяк і не дістануться. Ну і тепер переходимо від історії до сьогодення.
2. Відкриття
Так, була нагода зазирнути в обидві згадані книжки з питанням: а звідки вони? Аж ось: Харків, Каразінский університет. А як заглибитись, то можна знайти і Сковородинський. Втім, по порядку.
Кафедра слов'янської філології: сайт, ФБ, О, газета. Людмила Педченко. Поза Фейсбуком? Побачили привід СтаРШ? Старої радянської школи, що шепоче завкафедри на вухо: ті соцмережі, блоги-шмоги є суцільною дурнею, забавками, не вартими уваги серйозних людей...
Кафедра української літератури і журналістики: сайт, ФБ, О (але написати не можна), газета. Ростислав Мельників.
І це все про те, де можна знайти командний склад для згаданої штурмової бригади учнівських журналістів. Звісно, серед студентів і аспірантів. Ну, доценти чи професори тут навряд потрібні? Хоч саме вони мають надати проекту початкового поштовху. Так, ну і тепер про бійців. Які будуть спроможні здійснити на Харківщини штурм цього укрепрайону СтаРШ. Бо яка ж може бути Нова українська школа в будь-якому закладі освіти без власної газети?
3. Бійці інформаційного фронту
Так, ми добре знаємо, яке значення сучасна гібридна війна надає інформації, впливу на свідомість через засоби масової інформації. Чи можуть школярі стати у ці лави? Та звісно, що можуть. От одна адреса, а от і інша. Принагідно хтось пояснить, чому в першій групі 70 учасників, а другій тільки 5? Я не берусь. Але знаю, як тому допомогти: потрібні сучасні шкільні газети - і то ж в кожному закладі. Як інструмент розвитку. Особистості (в нас же дитиноорієнтована школа) і спільноти (ми ж дбаємо про колектив, нащадки Антона Макаренка). Ну а про те, наскільки це важливо для відсічу ворожим інформаційним впливам, ми вже сказали.
4. Газета кафедри?
Так, в одної згаданої кафедри, як ви звернули увагу, ця ідея була реалізована. Може, не надто жваво, але ж ідея була - це факт. Бо так видається, що для запуска газет в закладах освіти, треба мати за приклад газети на філологічних кафедрах. Не комп'ютерних, ні, саме філологічних! Газети, що, звісно, роблять студенти і викладачі. Чи це не так? А тоді як? Що може бути альтернативним підходом? Треба подумати? Згода, спробуємо порадитись зі згаданими керівниками наукових колективів. А далі рушимо по форумах кафедр. А далі вже і по закладах освіти. Отакий початковий план.
5. Протокол
27.12 запустили нараду з приводу ідеї цього проекту. Так, із згаданими керівниками кафедр. Може разом цей текст покращимо: щось підправимо, щось додамо, а може щось і вилучимо? Побачимо...
Наступного дня п'ять переглядів, але нарада не відбулась. Двоє запрошених відразу втікли, навіть не привітавшись, а третя особа запрошення не помітила. Сьогодні працюємо зі сторінками. Втім, не всі вони мають розділ Огляди, відтак там не можна звернутись публічно, тільки до адміна приватно. Ну так і зробимо. Ну а що груп нема, скажімо, Редакція чи Розвиток кластеру - про це вже і не говоримо. Ну а 1.12 написав адмінам, запросив. Але і по згаданим сторінкам так само, будемо рухатись паралельно.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Не вагайтесь, пишіть, це важливо і потрібно для поступу, вирішення наших спільних проблем.